Славко Горішній з'їхав на лижах у низину І Шршжено спинився. Серед снігу зеленіла трава. §рімд глухо стугоніла під ногами. У морозяному повітрі клуботілась пара, осідаючи росою на зелені стеблини «Трава?! Взимку? Що це?.»
Славко не знав, що побачена ним картина — результат випробування незвичайного апарату, винайденого ще в роки війни інженером Крилачем. Тікаючи з окупованого міста, гітлерівці намагалися вивезти архів інженера. Крилач трагічно загинув... Минуло чимало років. Справу Крилача продовжує молодий радянський науковець Іван Вранюк. Він не підозріває, що креслення винаходу Крилача знаходиться у схованці, поблизу тих місць, де працює Бранюк з товаришами. Але це відомо колишнім прислужникам фашистів, бандитам-націоналістам, що тиняються у Західному Берліні. Використавши їх, група зарубіжних авантюристів робить спробу перешкодити Бранюкові і заволодіти паперами Крилана з метою власної наживи...
Про суть відкриття, його долю, про події, що швидко розгортаються навколо винаходу у передгір'ї Карпат, і дізнається читач з книги Анатолія Стася «Підземний факел». Уривки з цієї повісті вперше друкувалися в газеті «Вечірній Київ» у 1956 році.